Домашня сторінка > Цікаві факти про Київ > ВІЙСЬКОВІ ПОДІЇ. КИЇВ : півтора тисячоліття нашої історії

ВІЙСЬКОВІ ПОДІЇ. КИЇВ : півтора тисячоліття нашої історії

Травень, 2022

Багато армій світу хотіли зруйнувати тебе, Києве мій!
Київ наш дім!
Київ нескорений!

  • ОБЛОГА КИЄВА ПЕЧЕНІГАМИ У 968 РОЦІ

За літописом, у той час як князь Святослав Ігорович вів кампанію проти Першого Болгарського царства, печеніги (за однією версією підкуплені візантійським імператором Никофором II Фокою, за іншою — хозарами), вторглися до Київської Русі й обложили її столицю — Київ.

«Літопис руський» - велетенська епопея про події всесвітньої історії та історії давньої Русі від незапам’ятних часів до кінця XIII століття. Це - документальне першоджерело, де значуще кожне слово. Складається з «Повісті минулих літ», Київського літопису та Галицько-Волинського літопису. Переклад «Літопису руського» (з додатком творів Володимира Мономаха) українською мовою здійснено вперше. Книга містить фундаментальний науковий апарат, широко ілюстрована.

  • 1036 РОКУ ПЕЧЕНІГИ ЗНОВУ ОРГАНІЗОВАЛИ ВЕЛИКИЙ ПОХІД НА РУСЬ І ОБЛОЖИЛИ КИЇВ

Ярослав, який тоді був у Новгороді, поспішав повернутися до столиці. Він зібрав велике військо з варягів та новгородців, а потім рушив на допомогу тим, що були в облозі. Перед битвою Ярослав розташував свої полки таким чином: варягів поставив у центрі, новгородців — на лівому фланзі, а киян — на правому. Запекла битва тривала цілий день. Лише надвечір чаша терезів схилилася на бік росіян. Печеніги були розгромлені, вкотре зазнавши нищівної поразки. Більшість їх війська загинуло під час втечі.

  • 1169 РІК – АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ

Після смерті сина Володимира Мономаха, князя київського Мстислава Великого, загострюються міжусобиці між нащадками Ярослава Мудрого. Київ у цій боротьбі стає жаданим призом, адже титул Великого князя Київського давав змогу претендувати на верховенство в династії Рюриковичів. Крім того, місто залишалось економічним та політичним центром держави.

1169 року володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський на чолі війська коаліції муромських, смоленських, полоцьких, чернігівських та дорогобузьких князів вирушив на Київ. З ходу взяти місто не вдалося, хоч оборонців Києва було мало – основні сили київської дружини напередодні вирушили до Новгорода. Київський князь Мстислав Ізяславович залишив місто – пішов на Волинь за допомогою.

8 березня 1169 року після довгої облоги місто впало. Кияни вважали, що новий князь переслідує за мету лише сісти на князівський престол – такі були неписані правила і традиції Русі. Але вони жорстоко помилилися – Андрій Боголюбський спустошив місто. «І грабували вони два дні весь город – Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в’язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали… І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота», – пише літопис.

Внаслідок жахливого спустошення Київ практично втрачає своє значення столиці Руської держави.  

  • 6 ГРУДНЯ 1240 РОКУ КИЇВ ЗАХОПЛЕНО МОНГОЛАМИ

Монголи вторглися до Київського князівства, розгромили Поросся та обложили Київ 5 вересня 1240 року. Обороною керував тисяцький Данила Галицького Дмитро. Сам Данило ще до приходу монголів поїхав до Угорщини з метою укласти союз династій із королем Білої IV, але також невдало. Згідно з літописом, Данило повернувся на Русь під час нашестя, але не зміг пройти до Руської землі і повернувся до Угорщини, оскільки мало з ним було дружини.

Вирішальний штурм припав на 5 грудня 1240 року. Монголи пробили стіни міста одразу у кількох місцях, але захисники Києва відійшли у дитинець.

Наступного дня воїни Батия приступили до штурму центральної частини міста та Гори. Зламавши опір киян, монголи влаштували масову різанину та підпалили Десятинну церкву, в якій сховалися останні захисники міста. Тисяцький Дмитро потрапив у полон.

З 50-тисячного населення після Батиєвого погрому в місті залишилося не більше двох тисяч мешканців.

Не меншої шкоди зазнало й саме місто. Було зруйновано Успенський, Софіївський собори, Троїцьку надбрамну церкву (зараз головний вхід до Києво-Печерської Лаври), спалено церкву Спаса на Берестові, Кирилівську церкву, Михайлівський собор, усі київські ворота.

Київ практично перестав існувати.  

Пізньої осені року 1240, монголо-татарське військо з'явилося біля Києва. Літописець писав про це:

«...обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло города, а вої його облягали город. І не було чути нічого од звуків скрипіння возів його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами». 

  • 1416 РІК – РОЗОРЕННЯ КИЄВА. НАПАД ВІЙСЬК ЗОЛОТОЇ ОРДИ НА ЧОЛІ З ЕМІРОМ ЕДИГЕЄМ

Сплюндрування Києва військами Золотої Орди було одним з епізодів литовсько-ординської війни 1390-1410 років. Тоді місто було столицею Київських земель, що входили до Великого князівства Литовського.

У 1416 році військо Едигея зруйнували Поділ і Верхнє місто, але Замкова гора встояла. Київський замок залишився єдиним острівцем спротиву, який не вдалось взяти ординцям.

Але місто лежало в руїнах, були спалені навколишні села. Постраждав і Софійський собор. Митрополит Київський і всієї Русі Григорій Цамбалик залишив зруйноване місто і переїхав до Вільни (нині – Вільнюс). Це розорення Києва називають найстращнішим після Батиєвого.

  • У ВЕРЕСНІ 1482 РОКУ ВІЙСЬКА КРИМСЬКОГО ХАНА МЕНГЛІ-ГІРЕЯ ЗАХОПИЛИ І РОЗОРИЛИ КИЇВ, що належав тоді Литві — спалили замок, розграбували церкви і взяли велику кількість полонених.

Захоплення міста

Старий київський замок був слабо підготовлений до оборони, тому того ж 1 вересня татари здобули укріплення, запалили місто, пограбували церкви, позабирали в неволю велику кількість людей.  

«И прийде царь (Менґлі-Ґірей) под град на день Семена Лєтопроводца, в первый час дни, изряди полки и приступи ко граду, и овступи град вокруг. И Божим гневом, нимало не побився, град зажже, и погореша люди все и казны. И мало [было] тех, кои из града выбегоша, [но] и тех поимаша; а посад пожгоша и Ближние села.

  • 1648 РОКУ СТВОРЕНО КИЇВСЬКИЙ ПОЛК — територіально

адміністративну та військову козацьку одиницю в Україні XVII-XVIII ст. Центр – Київ (на початку XVIII століття у зв'язку з утворенням Київської губернії полковий центр було перенесено на короткий час до міста Козельця). Складався полк із 17 сотень, після Андрусівського перемир'я в 1667 році правобережна частина його відійшла до Польщі. На 1781 рік складався з 11 сотень. У 1782 році полк припинив існування, а його територія увійшла до Київського намісництва.

      • 1651 РІК – БИТВА
У розпалі – національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. На початку травня 1651 року основні сили київського полковника Антона Ждановича зосереджувалися в Києві. Але вже в середині місяця вони отримали наказ висунутися до Чорнобиля. Не сприяла обороні Києва і поразка в Лоєвській битві, після якої деморалізовані козаки почали безладний відступ до Києва та Чернігова. Радзивілл на чолі військ Великого князівства Литовського розпочав наступ на Київському напрямку. Похід розпочався 16 липня, а 24-го війська вже були під Києвом.
Радзивілл почав готувати серйозний штурм, плануючи організувати наступ із трьох боків. Оборонці міста, які протягом дня відбивали атаки військ Радзивілла, не дочекавшись підмоги та запобігаючи можливому оточенню, увечері відступили з Києва. 25 липня Радзивілл тріумфально в’їхав через Золоті ворота до Києва. Після перших днів спокійного перебування в Києві радзивіллівці перейшли до грабунків, насильств, плюндрування церков та монастирів.

За свідченням киян, у місті було спалено одну кам’яну та п’ять дерев’яних церков. Решту церков і монастирів Києва було спустошено, знято й завантажено на байдаки всі церковні дзвони, пограбовано цінні речі. Значних збитків Києву завдали пожежі, які спалахували декілька разів.

4 серпня 1651 року захоплено і тотально розорено Київ польсько-литовським військом Януша Радзивілла. Загарбники випалили все місто (зокрема і найдавнішу церкву Русі Пресвятої Богородиці, в якій був похований святий рівноапостольний князь Володимир), пограбували і спустошили Печерський, Межигірський, Микільсько-Пустинний, Михайлівський Золотоверхий, Видубицький монастирі,  Софійський собор.

Було винищено городян і священнослужителів, захисників святинь, знищено «книги старовинні», захоплено цінності, навіть дзвони зняли з усіх церков і на стругах по Дніпру відправляли з України.

  • 1918 РІК – БІЛЬШОВИКИ

23 січня 1918 року війська радянської Росії спільно з колобарантами Української Народної Республіки Рад розпочали штурм Києва. Через три дні вони вже були в столиці. Відразу після цього в Києві розпочались репресії: масово розстрілювали та вішали міське населення та колишніх офіцерів російської царської армії, які під час боїв за Київ дотримувалися нейтралітету.  

Під час наступу за наказом командувача більшовицьких військ М. Муравйова Київ обстрілювали хімічними снарядами. Ось як описує ці події сам М. Мурайов: «Я зайняв місто, бив по палацах і церквах <…> бив, нікому не даючи пощади! 28 січня Дума просила перемир’я. У відповідь я наказав душити їх газами. Сотні генералів, а може й тисячі, були безжалісно вбиті».

Внаслідок червоного терору в Києві загинуло кілька тисяч осіб. Після переїзду уряду Радянської України з Харкова до Києва, керівництво виявило тисячі трупів у парках.

«Великий був і страшний 1918 рік по Різдві Христовому», – писав письменник Михайло Булгаков. Київські події, про які він згадує, відбувалися наприкінці року. Проте початок 1918-го був не менш буремним: тоді за короткий проміжок часу в Києві тричі змінилася влада, точилися бої, місто зазнало артилерійських обстрілів і масових розстрілів. Про те, що відбувалося в Києві 100 років тому і як на це реагували мешканці міста, Радіо Свобода озвучило в інтерв’ю з істориком Ольгою Скороход.  

  • ВРАНЦІ 22 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ ЛЬОТЧИКИ 4-ГО ПОВІТРЯНОГО ФЛОТУ ЛЮФТВАФФЕ НАНЕСЛИ БОМБОВИЙ УДАР ПО ОБ'ЄКТУ № 12 — КИЄВУ

Внаслідок катастрофи радянських військ у перші дні радянсько-німецької війни, Вермахт вже 7 липня розпочав бої за Київ. Оборона столиці тривала до 19 вересня, коли німецькі війська взяли місто.

Втрати з радянського боку сягали 700 тисяч вбитих та полонених. Під час боїв та на початку окупації було знищено безліч історичних будівель Києва. Але руйнування на совісті не лише німців – після їхнього тріумфального входу до міста у Києві почали спрацьовувати заздалегідь закладені радянськими військами міни. До руйнувань та підпалів долучилися диверсанти. Саме вони й перетворили центр Києва на руїни. Наслідком їхніх дій були не лише руйнування міста та його інфраструктури, а й репресії проти киян, які розпочали німецькі окупанти.

Німці ж почали руйнувати місто вже 1943 року, під час відступу. Загалом втрати населення за трохи більш, ніж два роки окупації, точно не відомі. Але у вересні 1941 року в місті залишалось близько 400 тисяч людей, а в листопаді 1943-го – 180 тисяч. Звичайно, не всі з них померли та були вбиті, значна частина втекла з голодного міста чи була депортована на примусові роботи до Рейху. Але лише в одному Бабиному Яру окупанти вбили 90-100 тисяч людей.

19 вересня 1941 року німецько-фашистські війська зайняли столицю України місто Київ. 

24 вересня 1941 року, на п'ятий день окупації Києва німецькими військами, у центрі міста, головним чином, вздовж Хрещатика, підірвано численні будівлі. У результаті вибухів і пожеж, що тривали й у наступні дні, Київ назавжди втратив істотну частину історичної забудови;  

27 вересня 1941 року Києвом почали з'являтися оголошення із наказом коменданта міста всім євреям прибути через два дні о 8-ій ранку з документами та особистими речами на ріг вулиць Дегтярівської та Мельникова. Їм обіцяли безпечну евакуацію, однак 29-30 вересня понад 33 тисячі з них були розстріляні у Бабиному Яру.

3 листопада 1941 року зруйновано Успенський собор Києво-Печерської лаври – унікальну пам’ятку Київської Русі.   

3 грудня 1941 року в газеті «Червона зірка» була опублікована передова стаття «РОЗСТРІЛИ В КИЄВІ та Ростові».

У передовій статті повідомлялося, що «Кілька днів тому наша країна дізналася про страшні подробиці диких звірств, чинних фашистськими бандитами в Києві. Ці звірства перевершують усі злочини, які тільки знало людство. На світі не було жаху, рівного київському: німецькі виродки роздерли у Києві 52000 беззбройних чоловіків, жінок та дітей.

Натовпом зганяли німці свої жертви на Лук'янівському цвинтарі — дітей разом зі старими, комуністів разом із священиками. Автоматники не цілячись, поливали свинцем тисячі людей. Люди падали, а на їхнє місце німці вже гнали нові натовпи жертв. Їх розстрілювали за прихований кілограм мерзлої картоплі, за те, що одні були членами МОДР'у, інші служили в радянських установах, треті просто проходили вулицею і траплялися під руку гестапівцям. Розстрілювали всіх — росіян, українців, євреїв — розстрілювали за те, що вони були радянськими людьми...».

  • 1943 РІК – РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКА ЧЕРВОНА АРМІЯ

1 листопада почалася Київська наступальна операція. Війська 1-го Українського фронту раптовим ударом з Лютізького плацдарму зламали оборону ворога і після запеклих боїв 6 листопада оволоділи Києвом.

Точні втрати як серед радянських військ, так і серед жителів Києва невідомі. Але досить лише уявити форсування Дніпра на «підручних засобах» – дошках, саморобних плотах, плащ-наметах з сіном тощо під шквальним обстрілом з високого правого берега Дніпра, щоб зрозуміти, що вони були жахливими. До того ж на початку листопада температура повітря часто опускалась нижче нуля градусів.

Тільки за офіційною статистикою, взяття Києва коштувало переможцям 417 тисяч убитих. Та ж офіційна радянська статистика стверджує, що німці втратили 400 тисяч солдатів. Відразу після входу радянських військ в місті почалися чистки: НКВД та СМЕРШ полювали на шпигунів, націоналістів та тих, хто співпрацював з окупантами.

Київ пережив усі ці потрясіння.

  • 2022 РІК - СУЧАСНЕ МІСТО ЖИЛО І РОЗВИВАЛОСЬ.

  • 24 ЛЮТОГО 2022 РОКУ В РІК 30-РІЧЧЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ РОСІЙСЬКЕ ВТОРГНЕННЯ. ВІЙНА

Російське вторгнення в Україну — відкритий воєнний напад РФ за підтримки Білорусі на Україну, початий о 03:40 24 лютого 2022 року. Вторгнення є частиною російсько-української війни, розв'язаної Росією 2014 року, участь у якій РФ намагалася заперечувати. У ЗМІ та документах російське вторгнення в Україну 2022 року розглядають як агресивну війну Росії проти України. Генеральна асамблея ООН у своїй резолюції від 2 березня 2022 року засудила російське вторгнення в Україну та назвала його агресією Російської Федерації проти України.

  • Звернення мера столиці - Віталія Кличка до киян:

«Дорогі кияни! Україна атакована агресором. Гуркіт снарядів чутно і в Києві. Найстрашніший ворог зараз — паніка. Не втрачаємо витримки. Всі, хто не задіяний в роботі критичної інфраструктури та життєзабезпечення міста, залишайтеся вдома. Тримайте напоготові «тривожну валізку». Документи, необхідний мінімум речей. Щоб оперативно, за потреби, дістатися до укриття чи сховища. Міська влада в столиці. Ми продовжуємо забезпечувати функціонування міста. Тримаємося! Ми повинні вистояти!» 

https://vechirniy.kyiv.ua/news/61694/

СЬОГОДНІ СТОЛИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ КИЇВ ТА ВСЯ УКРАЇНА ЗНОВУ БОРЕТЬСЯ З ВОРОГОМ – РАШИСТАМИ!

ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ! СЛАВА УКРАЇНІ!

Із наданих нижче джерел ви можете дізнатися ще більше про  події, які відбувалися на території міста Києва в давні та теперішні часи звернувшись до електронного каталогу Публічної бібліотеки імені Лесі Українки міста Києва та інших джерел, що подані в списку  ви зможете замовити її у найближчій до вас бібліотеці:

Аброскін, П. І. Київщина козацька: люди і долі / П. Аброскін, В. Кривошея, О. Стасенко ; Українська академія наук ; Музей гетьманства. Київ : Стилос, 2004. 183 с.

Білінський, В. Б. Москва Ординська : ХІІІ-ХVI століття : історичне дослідження / Володимир Білінський. —  Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016. — 656 с. іл., карти. — Із змісту: Тмутаракань і Мещерська земля (VII-XII століття); Татаро-монголи; Завоювання Тмутаракані та Мещерської землі; Золота Орда: становлення; Золота Орда: північні улуси; Цар (хан) Узбек та часи смути; Цар (хан) Тохтамиш; Цар (хан) Улу-Мухаммед; Московські нащадки Улу-Мухаммеда; Перші роки Московського царства. Российские претензии на древнерусское наследство / Э. Кинан.

Бутромеев, В. П. Всемирная история в лицах. Раннее средневековье : энциклопедия школьника : [для среднего школьного возраста] / Владимир Бутромеев. — Москва : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. —  336 с. : ил.

Вортман,  В. Взятие Киева монголами / В. Вортман // Воин — 2004. — № 16. — С. 25-27.

Гераськова О. Печеніги, торки, половці на кордонах Київської Русі / О. Гераськова // Історія української культури. — Київ, 2001. — Том 1.

Гулевич, В. П. «Київська трагедія» 1482 р. : міфи й факти / В. П. Гулевич //  Український історичний журнал. 2013.  № 5.  С. 88-99.

З’ясовуються обставини нападу на Київ хана Менглі Гірея в 1482 р. Виявлено роль можливих зацікавлених у цьому сторін – великого князя московського, османського падишаха, кримського хана. Досліджено обороноздатність Києва, міста та замку, наприкінці XV ст. Спростовано декілька міфів про «київську трагедію» 1482р.

Івакін Г. Ю. Історичний розвиток Києва XIII — середини XVI ст. (історико-топографічні нариси). — К., 1996. — 272 с.  — Із змісту: Джерела та історіографія; Політичне становище Києва ХІІІ-першої половини XVI ст.; Історична топографія пізньосередньовічного Києва; Економічний та культурний розвиток Києва ХІІІ-ХVI ст.

Іванченко, Р. П. Державницька ідея давньої Руси-України : монографія Раїса Іванченко. Київ : Смолоскип, 2007. 376 с. : іл.

Із табірного щоденника князя Януша Радзивілла //  Український історичний журнал.  2007.  № 4.  С. 183-197.

Фрагмент із табірного щоденника гетьмана литовського князя Януша Радзивілла унікального джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648-1658 рр.

Київ [електронний ресурс] : історична енциклопедія з найдавніших часів до 1917 / [авт.-упоряд. О. Немировський та ін.]. Київ : 3 Media, 2000.  1 комп'ютерний диск.

У статтях енциклопедії поєднано популярний виклад і наукова достовірність, яку забезпечили редактори - провідні фахівці-історики. Київ - місто-патріарх слов’янського світу, місто, чия півтора тисячолітня історія сповнена таємниць та несподіванок. Минуле Києва - це розквіт і занепад, війни та праця, свято і лихо, велич та забуття. Вперше в Україні вся історія її столиці від давніх давен і до 1917 року зібрана на одному компакт-диску.

Киркевич, В. Князь Андрей Боголюбский / Виктор Киркевич //  Достопримечательности Украины. История и культура : всеукраинский независимый вневедомственный научно-популярный журнал. — 2019. — № 1-12. — С. 136-146.

Климовский, С. Необычный клад из руин Десятинной церкви / Сергей Климовский //  Киевский Альбом. Исторический альманах. 2001 год. вып.1 / Гл. ред. Т. Ананьева. Київ : Прайм, 2001. С. 43-49 : іл.

Кузьмин,  А. И. У Золотых ворот / Кузьмин Александр Иванович //  Блок Г. П. Московляне.  Москва, 1994.

Кулинич, І. М.  Вермахт // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 484.

Літопис руський / за Іпатським списком пер. Леонід Махновець ; [пер. з давнорус., передм., прим. Л.Є. Махновця]. —  Київ : Дніпро, 1989.  —    592 с. : фотоіл.

Малаков, Д. Київ часів Другої світової війни на фотознімках / Дмитро Малаков //  Київ і кияни : матеріали щорічної науково-практичної конференції. Вип. 9. — Київ : "КИЙ", 2009. С. 186-192.

Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — Київ : Либідь, 1997. — 464 с.

Незнаний лист Богдана Хмельницького 1651 р. / публікація Ю. А. Мицика //  Український історичний журнал. — 2013. — № 1. —               С. 165-167.
У публікації представлено виявлений у табірному щоденнику Януша Радзивілла невідомий лист Богдана Хмельницького 1651 р., в якому український гетьман, погоджуючись на мир із Великим князівством Литовським, у випадку воєнних дій із його боку був готовий дати відсіч.

Павленко, С. Печеніги під Києвом / Світлана Павленко //  Історичний календар. —  1998. —  Вип. 4. — С. 58-59.

Про набіги печенігів на Київ у Х-ХІ ст. та війни київських князів з ними.

 

Русина,  О. В. Україна під татарами і Литвою / О. В. Русина.  Київ : Альтернативи, 1998. 320 с. : іл., портр. Із змісту: Татарська доба в історії України; Литовська експансія на українські землі; Початки литовського володарювання; Московські змагання за українські землі…

Сидоров С. В. Радянська армія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. 115-118.

Сухих, Л.А. Київський полк  / Л. А. Сухих  // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 264.

А також:

https://vechirniy.kyiv.ua/news/61694/;

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83_(2022);

https://umoloda.kyiv.ua/number/0/196/165732/;

https://www.radiosvoboda.org/a/29075673.html;

http://calendar.interesniy.kiev.ua/categories2.aspx?category=%u0412%u043e%u0435%u043d%u043d%u044b%u0435+%u0441%u043e%u0431%u044b%u0442%u0;

https://uain.press/blogs/kyyiv-pivtora-tysyacholittya-istoriyi-1039184;

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%85%D1%82;

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0_968;

http://www.ebk.net.ua/Book/synopsis/istoriya/part2/039.htm;

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%BC_(1036);

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B0_(1240);

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%B0_(1416);

http://calendar.interesniy.kiev.ua/categories2.aspx?category=%u0412%u043e%u0435%u043d%u043d%u044b%u0435+%u0441%u043e%u0431%u044b%u0442%u0438%u044f;

https://cripo.com.ua/stories/?p=100718/;

https://www.jnsm.com.ua/h/0924Q/;

http://calendar.interesniy.kiev.ua/Articles/Vitaliy-Kovalinskiy-22-iyunia-rovno-v-4-chasa.pdf;

http://ecatalog.kiev.ua/F/H28XI6C2XB2IL77E17N26GTC3X9S7L4I1DJ34PHY9MIRMSLVJB-01881?func=find-b&request=%D0%91%D0%90%D0%91%D0%98%D0%9D+%D0%AF%D0%A0&find_code=WRD&adjacent=N&x=0&y=0&filter_code_1=WLN&filter_request_1=&filter_code_2=WYR&filter_request_2=&filter_code_3=WTYP&filter_request_3=&filter_code_4=WSBL&filter_request_4=;

 Підготувала Надія Грищенко