Домашня сторінка > Цікаві факти про Київ > Києво-Могилянська академія: 10 цікавих фактів

Києво-Могилянська академія: 10 цікавих фактів

Липень, 2021

Києво-Могилянська академія – стародавній навчальний заклад у Києві, який під такою назвою існував від 1632-го до 1817 року.

Києво-Могилянська академія довгий час була єдиним вищим загальноосвітнім, всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу. Заснована на принципах гуманізму й просвітництва, Академія не лише навчала молодь, але й поширювала освіту, знання. Її вихованці відкривали школи, фундували бібліотеки, сприяли розвитку культури, мистецтва, літератури, музики, театру. У статті Марії Костецької «Козацька академія: 10 фактів про Києво-Могилянку» (Історія. Плюс. – 2021. – травень (№ 5). – С. 14-15.) висвітлюються 10 цікавих фактів про Могилянку.

Заснована молдавським аристократом

Навчальний заклад був створений митрополитом Петром Могилою, вихідцем з давнього молдавського боярського роду. Він народився 30 грудня 1596 року в сім'ї молдовського господаря Симеона Могили та семигородської княжни Марґарет. Початкову освіту Петро Могила здобув у Львівській братській школі, організованій 1586 року, подальшу освіту здобував у Франції та Нідерландах…

Постала завдяки щедрому подарунку заможної шляхтянки

Першим приміщенням Києво-Могилянської академії стала споруда, яку Київській братській школі подарувала шляхтянка Галшка Гулевичівна, 14 жовтня 1615 року вона переписала братській школі свою землю та садибу в Києві на Подолі.

Перший вищий навчальний заклад України

Початком Київського колегіуму вважають 1632 рік - об'єдналися Київська братська і Лаврська школи. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Натомість в інших українських містах університети засновані пізніше: в Харкові - 1804 рік, Одесі - 1865 рік, Чернівці - 1875 рік.

Курс навчання тривав дванадцять років

У XVIII столітті кількість студентів одного року сягала двох тисяч. Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. До академії приймали дітей козаків і місцевої аристократії, українського шляхетства, козацької старшини й селян… Київський митрополит Петро Могила побудував у ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема, латини (мова викладання). Навчальний рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року. Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи.

До ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов’я. У неординарних класах викладалися: грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, математика (курси включали алгебру, геометрію, оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку, математичну хронологію), музика, нотний спів, малювання, вище красномовство, медицина, сільська та домашня економіка…

Після Переяславської ради, Могилянка під впливом Московії поступово змінює вектор. У 1784 році було заборонено читати лекції українською мовою. У 1751 році, в академії стали викладати російську мову та поезію. Випускникам академії надавався сертифікат із підписами ректора та префекта.

Основним методом університетського викладання у ті часи були лекції професорів. На лекціях викладач читав і коментував книги: праці Аристотеля – на філософському факультеті, трактати Гіппократа – на медичному. Крім лекцій, поширеною формою наукового спілкування були також диспути…, які могли тривати 15 – 20 годин.

Якщо студент виконував все передбачене навчальною програмою, то одержував титул бакалавра, далі – магістра, доктора. Але надзвичайна складність навчання призводила до того, що титул бакалавра одержувала лише третина студентів, а магістра – тільки кожний 16-й.

Кузня очильників української козацької держави

Майже вся тогочасна еліта вийшла зі стін Могилянки: гетьмани Іван Мазепа, Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський, Іван Самойлович та багато інших здобували тут у свій час освіту. Академія готувала військових керівників різних рангів… Як зазначає дослідниця Олена Апанович, за 150 років існування у ній здобули освіту понад 25 тисяч студентів – вихідців із Лівобережжя, Слобожанщини, Запоріжжя, Київщини, Волині, Галичини… Тут вчилась молодь з Московщини, Білорусі, Сербії, Молдови, Греції, Болгарії…

Найвизначніший центр науки та мистецтва

У її стінах зріла філософська думка, що визначала розвиток філософії в Україні. Її носіями були Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Іоанн Максимович, Григорій Кониський, Григорій Сковорода. Із стін академії вийшли автори історичних творів XVIII століття Григорій Полетика, Микола Бантиш-Каменський, Максим Берлинський, а також вчені, які зробили значний внесок у розвиток природознавства у Східній Європі. Наприклад, учений-енциклопедист Нестор Амбодик-Максимович був основоположником акушерства, ботаніки та фітотерапії. Першими докторами медицини і професорами в Росії були вихованці Києво-Могилянської академії, зокрема, Іван Андрієвський – доктор ветеринарних і медичних наук, Костянтин Щепин – доктор анатомії, фізіології та хірургії. Біля витоків епідеміології стояли Д. Самойлович, П. Погорецький, К. Ягельський…

З академією пов’язане й становлення українського театру

Вона славилась хором, до якого входило 300 хористів. В академічному оркестрі грали сотні музикантів. Саме тут були зроблені перші обробки українських народних пісень. Її виконавцями були відомі композитори – Максим Березовський і Артем Ведель, художники-живописці – Данило Галятовський, Григорій Левицький, Леонтій Тарасович, Іван (Іларіон) Мігура. У 1760-1765 роках у Київській академії навчався П. Чайка, дід славетного композитора Петра Чайковського.

Під захистом козаків

Ще козацький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний у 1620 році разом із 20-тисячним військом запорозьким, вступивши до Київського православного Богоявленського братства, взяв його під політичний і збройний захист. Він залишив малий гарнізон у Києві, щоб захищати братство і школу від нападок з боку місцевої польської адміністрації. Сагайдачний жертвував Київській школі і Братському монастирю великі суми грошей із козацької скарбниці…. За часів гетьманування Богдана Хмельницького Києво-Могилянською колегію опікувалась козацька адміністрація. Хмельницький передав їй у володіння ліквідований католицький домініканський монастир та декілька сіл…. Але найбільше зробив для розвитку і піднесення академії гетьман Іван Мазепа. Протягом 20 років гетьманування Мазепи з державної скарбниці щорічно для неї виділялась тисяча дукатів. Він надав у володіння академії частину землі на Київщині, побудував кам’яний Києво-Братський Богоявленський храм, розпочав спорудження двоповерхового навчального будинку, його і досі називають «Мазепиним корпусом».

Російська наука постала на «могилянському» фундаменті

Величезну роль відіграли академія та її вихованці у розвитку освіти, науки і культури Московської держави. Починаючи з 40-х років XVII століття московський уряд запрошував українських учених і митців. Петро І, який намагався підняти Московію до європейського рівня, використовував українських діячів культури, іноді вдаючись до їх примусового переселення. У 1701 році він доручив професору Стефану Яворському реорганізувати московську слов’яно-греко-латинську школу. Яворський став першим проректором Московської академії…. З 1701-го по 1762 рік до Московської академії за наказом синоду було запрошено 95 викладачів і студентів Києво-Могилянської академії….

Більш ніж через 170 років Могилянка відновила свою роботу як навчальний заклад

19 вересня 1991 року Могилянка поновила роботу. Головним ініціатором відновлення діяльності Києво-Могилянської академії був В’ячеслав Брюховецький, який став першим президентом НаУКМА.

…24 серпня 1992 року, перші студенти НаУКМА почали своє навчання. У 1994 році університет отримав статус національного і був акредитований за четвертим рівнем акредитації. У відродженні університету велику роль відіграли благодійники. …Було створено Науково-дослідний центр «Спадщина Києво-Могилянської академії». Міжнародний благодійний фонд відродження Києво-Могилянської академії та Києво-Могилянську фундацію Америки.

Приватні особи пожертвували власні бібліотеки, профінансували ремонт та облаштування нових корпусів. …Бакалаврська бібліотека була відреставрована за допомогою Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів і тепер носить ім’я Антоновичів.

Цікаво також, що…

1. Києво-Могилянська академія- номінант «7 чудес Києва».

2. З нагоди 405-ї річниці Києво-Могилянської академії НаУКМА планувала провести міжнародну конференцію «Ad fontes» у вересні 2020 р. У зв'язку з карантинними обмеженнями внаслідок COVID 19 проведення конференції перенесено на 25-28 жовтня 2021 р. Конференція відбудеться в режимі онлайн.

3. За часів гетьманування Богдана Хмельницького Києво-Могилянською колегію опікувалась козацька адміністрація.

З поданих нижче джерел ви можете дізнатися ще більше цікавих фактів про академію, звернувшись до електронного каталогу Публічної бібліотеки імені Лесі Українки міста Києва:

Алексієвець, Л. Києво-Могилянська академія та її значення в історії українського народу / Леся Алексієвець // Хроніка 2000. - 2007. - № 71. – С. 365-389.

Підготовка національних кадрів у Києво-Могилянській академії в XVII – XVIII ст.

Вінтер, Едуард. Раннє Просвітництво і християнство / Едуард Вінтер // Релегійно-філософська думка в Києво-Могилянскій академії: європейський контекст. - Київ, 2002. - С. 287-310.

Горлиця, Н. Гальшка - меценатка Києво-Могилянки : Єлизавета Гулевич подарувала всі свої маєтності для заснування монастиря та школи, з якої опісля постала відома академія / Настя Горлиця // Історія плюс. - 2021. - № 2. - С. 10-11 : фото.

Єлизавета (також Галшка, Гальшка, Гельжбета) Василівна Гулевич - представниця старовинного українського шляхетського роду Гулевичів, меценатка, фундаторка Київського Братського Богоявленського монастиря та Київської братської школи, від якої веде історію Києво-Могилянська академія. Нині на її честь надруковано марку, Національний банк України випустив в обіг пам’ятну монету номіналом 2 гривні, а студенти Києво-Могилянської академії день заснування закладу святкують 15 жовтня, бо саме тоді велика українка пожертвувала офіційно свої кошти та маєтки на створення школи.

Горський, Вілен. Європейська академічна традиція в Києво-Могилянській академії / Вілен Горський // Релігійно-філософська думка в Києво-Могілянській академії: європейський контекст. - Київ, 2002. - С.7-38.

Денисенко, В. Київська академія Заборовського / Володимир Денисенко // Пам’ять століть. - 2006. - № 3-4. - С. 133-138.

Денисенко, В. Феномен Петра Могили як фундатора Києво-Могилянської академії / Володимир Денисенко // Пам'ять століть. - 2006. - № 2. - С. 36-42.

Заєць О. Найдавніша школа Києва або витоки початкової освіти в місті / О. Заєць // Київська старовина. - 2004. - №4.- С. 55-61.

Кальницький, М. "Могилянка" готується до ювілею / Михайло Кальницький // Вечірній Київ. - 2015. -      15 січ. (№ 2). - С. 14-15 : фото., іл.

Автор знайомить читача з віхами історії знаменитого навчального закладу - Національного університету "Києво-Могилянська академія", якому в 2015 році виповнюється 400 років.

Києво-Могилянська академія в іменах : ХVІІ-ХVІІІ ст. / [упоряд. З. І. Хижняк ; за ред. В. С. Брюховецького]. - Київ : ВД "КМ Академія", 2001. - 736 с. : іл.

Києво-Могилянська академія кін. XVII-поч. XIХ ст. : повсякденна історія : збірник документів / упоряд. О.Ф. Задорожна ... [а ін.]. - К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2005. - 530 с.

Кралюк, П. М. Острозький культурний центр та становлення Києво-Могилянської академії : [монографія] / Петро Кралюк. - Київ : КНТ, 2019. - 240 с. : іл., портр.

У монографії розглянуто діяльність Острозького культурного центру, зокрема Острозької академії, друкарні, гуртка вчених, які готували Острозьку Біблію. Показано як ця діяльність посприяла розвитку культурного життя в Києві на початку XVII століття й становлення Києво-Могилянської академії.

Осипчук, И. "В 1992 году первую комнату для возрождавшейся Киево-Могилянской академии ректор Вячеслав Брюховецкий отвоевал у военных моряков в шахматном поединке" : Национальный университет, выпускниками которого были гетманы Иван Мазепа, Филипп Орлик, Иван Скоропадский и многие другие выдающиеся личности, отметил 400-летие : [интервью] / Игорь Осипчук // Факты и комментарии. - 2015. - 4 нояб. (№ 201). - С. 10 : фото.

Доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія" доктор історичних наук Максим Яременко розповідає "Фактам" про витоки історії та традиції знаменитого учбового закладу.

Ряполова, М. Самые-самые вузы страны : первым высшим учебным заведением была Киево-Могилянская академия, но самым старым считается Львовский университет / Мария Ряполова // Сегодня. - 2014. - 17 нояб. (№ 246). - С. 22-23: фото.

Автор статті розповідає про два вузи Києва серед Топ-5 університетів України: Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"- один з найбільших вишів Європи, в якому свого часу навчалися знамениті конструктори Ігор Сікорський, Сергій Корольов, і Національний університет України "Києво-Могилянська академія", що стала нащадком Київської братської школи, заснованої в 1615 році.

Симчич, М. В. Philosophia rationalis у Києво-Могилянській академії : компаративний аналіз могилянських курсів логіки кінця XVII - першої половини XVIII ст. : [монографія] / Микола Симчич ; Національний університет "Києво-Могилянська академія". - Вінниця : Видавець О. Власюк, 2009. - 239 с.

Скринченко, В. VIVAT ACADEMIA, або Похвальне слово для Академії Київської / Володимир Скринченко // День. - 2015. - 3-4 квіт. (№ 58-59). - С. 8 : фото., іл.

Стаття присвячена 400-річчю Національного університету "Києво-Могилянська академія". Автор згадує видатних українців, які творили її історію, від Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Григорія Сковороди, Петра Могили до В’ячеслава Брюховецького. Саме він був головним ініціатором відродження академії після 174-річної перерви.

Хижняк, З. І. Історія Києво-Могилянської академії / З. І. Хижняк, В.К. Маньківський. - Київ : ВД "Києво-Могилянська академія", 2008. - 204 с. : іл., портр.

Хижняк, З. І. Києво-Могилянська академія в XVII - XVIII ст. / З.І. Хижняк. - Київ : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2012. - 224 с. : іл., портр.

https://7chudes.in.ua/nomination/7-chudes-kyeva/;

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0;

https://www.ukma.edu.ua/index.php/science/konferentsiji-ta-seminari/ad-fontes-2020;

Підготувала Надія Грищенко