Домашня сторінка > Цікаві факти про Київ > Київському державному цирку 150 років

Київському державному цирку 150 років

Березень, 2021 

Цирк – це одна з улюблених розваг для дорослих і дітей. Побачити яскраву циркову програму, вдихнути атмосферу свята і отримати незабутні враження прагнуть всі, великі й малі, за будь-якої пори року.

Історія циркового мистецтва України починається з ІХ століття. Мандрівні артисти розважали глядачів аж до 1797 року. У цьому році з Дубна до Києва перевели Контрактовий ярмарок, що призвело до появи «балаганів» і «цирків-стовпчиків». Артисти використовували дерев'яні декорації, які легко розбиралися і були дуже мобільними. Іноді ставили тимчасовий цирк, який накривали брезентом, щоб захистити глядачів від дощу та снігу. Такий метод будівництва робив балагани схожими на звичайні сараї.

1868

Історія стаціонарного цирку в Києві почалася з того моменту, коли в 1868 році француз Огюст Бергоньє придбав ділянку землі площею 1059 кв. саж, розташовану на перехресті вулиць Фундуклеївської і Новоєлизаветинської (це нинішні вулиці Богдана Хмельницького і Пушкінська). На цьому місці зараз знаходиться будівля Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки. 

1874

У 1874 році австрієць Ігнатій Соббот зводить тут дерев’яний будинок, який призначався для кінних виступів. Соббот гастролював як дресирувальник коней. Через рік власник землі вирішує збудувати тут перший у Києві кам'яний цирк. Будівлю цирку було сплановано відомим київським архітектором В.Н. Ніколаєвим.

1875

Перший стаціонарний цирк-театр в Києві називався “Алькасар” та був відкритий 28 грудня 1875 року австрійцем Ігнатієм Собботом на ділянці, купленій французом Огюстом Бергоньє. Його директором став князь В. Оболенський. Знаходився він на перехресті сучасних вулиць Богдана Хмельницького і Пушкінської. Будівля цирку була двоповерховою, збудованою з каменю. Вистави, які давав цей цирк, користувалися великою популярністю серед киян та гостей міста. Тут працювали провідні артисти (60 осіб), регулярно проходили гастролі акторів з неаполітанського театру Сан-Карлос, а також відомих англійських клоунів - братів Ханлонн-Лі, які були й авторами, й виконавцями номерів, поєднуючи в своїх маленьких шоу-програмах клоунаду та гімнастичні трюки. У штаті цього цирку також значилися 35 музикантів, тут функціонувала конюшня на 40 коней.

Втім, утримання цирку було невигідним,  і в наступному році він закрився, а приміщення здавалося в оренду гастролюючим театральним трупам.Нині в будівлі, яка зазнала за цей час помітних перетворень, розміщується один з найстаріших в Україні театрів – Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки.

1876 – 1890

Наступні 14 років в Києві був відсутній постійний цирк.

У 1876 році після закриття цирку «Альказар» в цій же будівлі працював цирк Жюля Леонардо. Якщо спочатку цирковими трупами керували провідні артисти, які й власноруч виконували номери, й займалися господарською діяльністю, то з часом на чолі циркових труп стають розбагатілі купці. В історії українського цирку настав такий момент, коли публіка стала недовірливо та з обережністю ставитися до талантів своїх співвітчизників, що змусило багатьох українських артистів вигадувати собі звучні іноземні псевдоніми. Так, відомий дресирувальник коней Манжеллі - це не хто інший, як дресирувальник Шевченко, а жонглери Траполі - сім'я Коваленко. Виходячи з комерційної прибутковості таких кроків, власники цирку іноді навіть самотужки вигадували своїм артистам нові іноземні імена.

1891

Київська Міська Дума провела конкурс на кращий проєкт будівництва стаціонарного цирку. Незважаючи на велике різноманіття проєктів. Дума відхилила всі пропозиції та ухвалила рішення створити спеціальну міську комісію по спорудженню міського цирку. Її очолив знаменитий київський архітектор Георгій Шлейфер.

Будівництво доручили зятю київського генерал-губернатора Михайла Драгомирова - Петру Крутікову. Зять київського чиновника більше, ніж будь-хто підходив для цієї ролі - він був великим шанувальником коней. Кінні виступи Петра Крутікова відрізнялися незвичайною манерою виконання і видовищністю. Лише 2-3 рази на рік він проводив публічні виступи. У 1897 році талановитий дресирувальник відправився в гастрольне турне – Петербург, Москва, Одеса. Квитки на його виступи розкуповувалися на місяць вперед, а під час гастролей в Парижі, його відвідав екс-президент Франції Казимир Пер’є.

1903

Здобувши успіх та визнання, Петро Крутіков зайнявся цирковою діяльністю професійно і очолив будівництво стаціонарного цирку в Києві. 23 листопада 1903 року цирк був побудований на місці сучасної вулиці Архітектора Городецького. Крутіков дав йому назву «Hippo-palace»        («Кінний палац»).Талант було дано Крутікову самою природою: його батько був генералом, Петро навчався в знаменитій гімназії – Колегія Павла Галагана, пізніше закінчив юридичний факультет університету і відправився на службу до Київської судової палати. Дресирування, яке було спочатку його захопленням і хобі, в подальшому стало сенсом його життя.

«Як дресирувальник коней Крутіков не мав собі рівних. Деякі з його номерів не те, щоб перевершити, але навіть і повторити нікому не вдалось. Його вихід на манеж завжди був найвидатнішим атракціоном. Він щоразу подавав свій виступ як подію виняткову, виходячи на арену 1-2 рази за сезон. Працював Крутіков зазвичай без хлиста, управляючи конем помахами рук. Вистави починав кінь Каприз. Тримаючи у зубах кошик із програмами, він обходив публіку. Потім кінь Рябенький дзвонив у дзвіночок, і якщо хтось із глядачів продовжував стояти, він підходив до нього і дзвонив, аж поки той не сідав. Коні ходили по натягнутому канату, по шийках дерев'яних пляшок, по еластичному брусу, катались на бочці. Хтось писав на дошці коротеньке слово, а кінь Антар складав його з трьох-чотирьох кубиків. Кінь Милий на прохання глядачів обирав потрібний прапор країни. Один із коней, обмотаний серветкою, сидів за столом, а інший йому прислуговував...»

(Рибаков М.О. Київський цирк: люди, події, долі).

Окрім унікальних номерів з дресированими кіньми, постановка яких була задумана самим власником цирку Крутіковим, на арені проходили виступи відомих циркових династій: всесвітньо відомих жонглерів Растеллі, акробатів Вінкіних, клоунів Біма і Бома, знаменитого дресирувальника і клоуна-сатирика Анатолія Дурова, а також співали Федір Шаляпін, Леонід Собінов, Тітта Руффо, змагався Іван Піддубний.

Фінальний проєкт будівлі виконав архітектор Едуард Брадтман. Це був найбільший цирк Європи – цегляний, двоповерховий, оснащений за останнім словом техніки: простора триярусна зала, величезний купол над манежем, електричне освітлення. Кожного з 2 тисяч глядачів чекало зручне крісло (після шапіто з дерев’яними лавками така розкіш вражала). 

1918

У цьому році в будівлі цирку відбувся Всеукраїнський з’їзд хліборобів, на якому Павла Скоропадського обрали гетьманом України.

1920-1930

«У 20-х годах цирк медленно, но верно возрождается, восстанавливает материальную базу, преодолевает послевоенные трудностиВозникает множество новых задач, первейшей и самой важной из которых становится создание новых номеров, отвечающих запросам трудящихся, способных привлечь принципиально новую аудиторию… В этот переходной период, наряду с государственными, существовало еще немало частных цирков….

…Государственным циркам требовалось успешно конкурировать с частными…

…В Киеве ремонтируется здание цирка (во время ремонта цирковые представления шли в другом помещении - по улице К. Маркса, 4 (зараз     вул.   В. Городецького)) и 10 января 1924 года в обновленном помещении, именовавшемся теперь «Театр народных зрелищ», состоялось первое представление. Возглавил вступивший в строй восстановленный цирк А.Г. Киссо…

…После почти десятилетнего перерыва в Киев приезжает Владимир Леонидович Дуров…ему удалось приобрести и обучить новый «актерский состав» - новых животных…

… [Выступают]… в Киеве гимнаст и акробат Б.Ю. Кухарж-Кох… Три сезона подряд, с 1925 по 1927 годы, киевлянам демонстрировали свое искусство дочери артиста – Зоя и Марта Кох…. Вновь на рекламных щитах появилась фамилия «Никитин» - Николая Акимовича… зрелищным и запоминающимся был номер Никитина «Жонглер на лошади»… зрители познакомились с аттракционом первого советского артиста-дрессировщика, укротителя хищных животных Н.П. Гладильщикова…. Увидели киевляне и выступления лучшего акробата-прыгуна того времени – Александра Сосина….

Весной 1927 года в Киеве выступала группа акробатов на верблюдах «Кадыр-Гулям»… Среди известных исполнителей…, на манеже Киевского цирка демонстрировавших свое исскуство, была группа «Океанос», жокеи-наездники под руководством А.С. Серж-Александрова,  целый ряд номеров воздушной гимнастики под руководством А.Н. Ширая.

…Разнообразным и многоплановым был жанр клоунады. Среди наиболее интересных артистов этого жанра были: Станислав Шафрик, Цхомелидзе,   И. Радунский,  В. Лазаренко…

… На афиших того времени нередко можно было встретить имена и зарубежных цирковых артистов: группа корейских гимнастов и акробатов Симадо, жокея-мулата Багри Кука, знаменитую цирковую семью Труцци.

… В 1928 году отмечалось 10-летие советского цирка.… На юбилее отмечались не только достижения советского циркового искусства за этот период, но и ставились новые задачи…».

(Рыбаков М. А. Киевский цирк : люди, события, судьбы. - (С. 125-135).

1941

Будівля цирку Крутікова була зруйнована у 1941 р. На її місці у 1964 р. був зведений кінотеатр “Україна”.

1950

У 1950 році на розі вулиць Великої Васильківської та Саксаганського звели нову будівлю стаціонарного цирку. Тут виступали такі корифеї циркового мистецтва, як Дуров та Кіо. У популярного клоуна і дресирувальника Михайла Золлі, який також відзначився на арені цього цирку, була ще й власна трупа зі звіринцем на 200 тварин.

Але ця будівля сприймалася як тимчасова, оскільки за десять років – у 1960 році -  на площі Перемоги збудовано нинішню споруду Національного цирку України.

1955

Рада Міністрів УРСР у липні 1955 прийняла постанову «Про організацію в  м. Києві Українського державного цирку». На підставі цього документу було затверджено керівний склад цирку, підібрано групу висококваліфікованих акторів з різних жанрів циркового мистецтва, з листопада того року забезпечено початок прилюдних виступів. 

1960

У листопаді 1960 року завершується будівництво нової будівлі київського цирку, яка вміщує 1900 глядачів. 

1998

У 1998 році Київський Державний Цирк отримав статус Національного Цирку України, і це дало йому право називатися головним цирком України. На його базі створюється більшість номерів, які гастролюють по світу. Цирк має власних артистів різних циркових жанрів, балетну трупу, один з найкращих музичних колективів. Була покращена технічна база цирку, що дозволило підвищити якість художнього сприйняття вистав.

2018

Від 2018 року в будівлі ДП «Національний цирк України» проводиться міжнародний фестиваль циркового мистецтва «Золотий каштан».

2019

У 2019 році покращено технічну базу цирку - встановлено сучасне світлове і звукове обладнання, що дозволило значно поліпшити якість художнього сприйняття вистав.

Будівля

Нинішня фундаментальна споруда Національного цирку України збудована за проєктом архітектора Валентина Жукова і відкрита 15 серпня 1960 року. Пам'ятка історії та архітектури місцевого значення.

Зведена на острівній ділянці, трикутна форма якої зумовила незвичну об’ємно-просторову композицію споруди. Будівля цирку – характерний зразок архітектурної спадщини кінця 1950-х - початку 1960-х рр., особливістю якої є унікальне інженерно-технічне планування купола (проєкт інженерів М. Грутмана, С. Ривкіна, І. Скачкова). Цирк розраховано на 1907 глядачів, загальний об'єм – 77850 куб. м. Будівля чотириповерхова (разом із цокольним поверхом), цегляна, складається з двох основних об'ємів: циліндра і зігнутого під прямим кутом паралелепіпеда, що охоплює циліндр з боків. Унаслідок сполучення круглої і прямокутної в плані форм утворюється внутрішнє подвір'я. У циліндричному просторі зосереджено основні приміщення: манеж із залою для глядачів, вестибюль з гардеробом, фойє та кулуари; у прибудові – службові і технічні приміщення. Покрівля даху металева. Перекриття –збірний залізобетон. Цоколь будинку облицьовано рожевим гранітом, стіни – світло-сірою керамічною плиткою, колони – білим інкерманським каменем. Купол вкрито декоративною металевою лускою та увінчано циліндричним ліхтарем зі шпилем.

Борис Заєць

Сорок років життя віддав Національному цирку України його генеральний директор Борис Михайлович Заєць. Навіть в умовах загальносоюзного циркового конвеєра він зумів створити чисто український колектив, який з успіхом представляв Національний цирк на міжнародній арені, прославляючи Україну.

Вітчизняний діяч циркового мистецтва, Борис Заєць мав значний міжнародний авторитет. Він готував і керував гастролями циркових колективів у багатьох країнах світу, брав участь в роботі журі міжнародних циркових фестивалів і конкурсів. Народний артист України, академік Національної академії циркового мистецтва Росії, професор Київського державного інституту театрального мистецтва    ім. Карпенка-Карого. Протягом свого життя зумів передати багатьом цирковим колективам свій багаторічний досвід.

Володимир Шевченко

Ціла епоха вітчизняного циркового мистецтва втілилася у діяльності Володимира Дмитровича Шевченка. Повітряний гімнаст, акробат і всесвітньовідомий дресирувальник присвятив все своє життя цирковій естраді. Спадковий артист цирку закінчив в 1966-му році Державне училище циркового та естрадного мистецтва та присвятив себе дресурі найнебезпечніших хижаків світу. Разом з дружиною Людмилою Шевченко талановитий дресирувальник створив власний атракціон «Серед хижаків». У виступі брали участь до десяти хижаків, а пара артистів виконувала акробатичні трюки і танцювала серед тварин, граючи з левами як з кошенятами.

У 80-х роках Володимир Дмитрович очолював Український цирковий колектив, який під його керівництвом довгі роки був одним з найстабільніших серед усіх колективів Союзу державних цирків. У 2007 році він був призначений генеральним директором і художнім керівником Національного цирку України.

Хижих улюбленців Володимир Шевченко виховував за власною методикою. Суть полягала у заохочувальному принципі роботи з тваринами без елементів примусу. Гуманне ставлення до чотирилапих артистів - основа праці з тваринами в стінах Національного цирку України.

Володимир Шевченко танцював танго з левами та катав левів верхи на конях. Перший свій номер на манежі разом з 6-ми левицями він виконав перед глядачами в 14 років. Все своє життя Володимир готував номери, що  згодом стали класикою світового цирку. Наприклад, «Танго з левами». Він декілька місяців тренував левицю ставати на задні лапи, ставити передні на спеціальну підставку та не випускати пазурі. Цей номер, коли дресирувальник виконував аргентинське танго з дорослою левицею, прогримів на весь світ.

Успіх супроводжував Володимира Дмитровича не тільки в цирковій діяльності, він не менш яскраво демонстрував свої таланти в кіно. Багато хто з нас напевно знає фільми «Гіперболоїд інженера Гаріна» і «Розсмішіть клоуна», в яких артист грає самого себе.

У 2011 році у Національному цирку України був подвійний ювілей –     135 років з часу заснування в Києві стаціонарного цирку. Відновлення відбувалося поступово, крок за кроком, протягом останнього десятиліття. Але вже на сьогоднішній день можна впевнено сказати, що вистави Національного цирку України можуть бути зразком якості. Підтвердженням цього були високі показники відвідування глядачами минулих програм НЦУ. 

Людмила Шевченко

Артистка цирку (дресирувальниця). Народна артистка СРСРНародна артистка України. З жовтня 2012 року займає посаду Генерального директора — художнього керівника Національного цирку України.

З 1967 р. працювала в парі з чоловіком, Володимиром Дмитровичем Шевченком як повітряна гімнастка, акробат та дресирувальниця. Через руки подружжя Шевченко пройшло близько 160 тигрів і левів. Після смерті чоловіка на прохання колективу була призначена Генеральним директором Національного цирку України.

Людмила Олексіївна Шевченко - прихильник класичних циркових жанрів, які, на її думку, обов'язково повинні складати основу циркової програми. Це - акробати, гімнасти, жонглери, силові номери, а також - дресура хижаків і дрібних тварин.

Людмила Шевченко виступає захисником безбольових, заохочувальних методів дресури, вперше введених в практику Володимиром Дуровим. Заохочувальний метод має на увазі годування тварини в процесі її дресирування - заохочення їжею кожного вдало виконаного трюка. Цей метод відкидає будь-який болісний вплив на тварину і застосування фізичної сили. У номерах під керівництвом Людмили Шевченко беруть участь тільки тварини, вилучені з дикої природи мінімум в 3-4 поколінні.

З 2019 року очолює Державне підприємство «Національний цирк України» Корнієнко Владислав  -   доктор культурології, професор, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України.

З поданих нижче джерел ви можете дізнатися ще більше цікавих фактів, що знаходяться у фонді Публічної бібліотеки імені Лесі Українки та у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії:

Гнатюк, Л. Циркова вистава / Людмила Гнатюк ; худож.    Іоанна Дубровіна-Заболотська. — Київ : ГО "Об'єднання "ВСЕСВІТ", 2013. — 28 с. : іл.

Пам'яті видатного діяча циркового мистецтва Бориса Михайловича Зайця -  українського циркового режисера, народного артиста УРСР, генерального директора Національного цирку, професора Київського державного університету театрального мистецтва.

Рыбаков, М. Киевский цирк : люди, события, судьбы / М.А. Рыбаков ; Всеукраинская общественная организация "Цирковой союз Кобзова". — Киев : Атика, 2006. — 304 с.

Україна. Президент (1994- ; Л.Д. Кучма). Про надання статусу національного Київському державному цирку : Указ від 29.10.98 № 1197 // Урядовий кур'єр. — 1998. —            5 листоп. (№ 213-214). — С. 3. — (Орієнтир).

Гальченко, С. "Тигры все дни рычат..." : выдающегося дрессировщика Владимира Шевченко похоронили на Байковом кладбище рядом с могилой Богдана Ступки. Вместо него цирк возглавила его супруга -             Людмила Алексеевна / Сергей Гальченко // Сегодня.  —2012. —27 жовт. (№ 242).  — С. 7 : фото.

Кальницький, М. Дива під куполом / Михайло Кальницький // Вечірній Київ. — 2012. — 2 серп. (№ 72). — С. 29. : фото.       

Кацун, Ю. Шоу и развлечения 100 лет назад: спецпоказы эротики и цирковые рекорды / Юлия Кацун // Комсомольская правда в Украине. —  2015. —18 дек.      (№ 282). — С. 10 : фото.

"Комсомолка" познайомилася з найпопулярнішими розвагами киян столітньої давності.

Коновалова, Х. За границей циркачи "стоят" 3000 евро. У нас - 3000 гривен : в коридорах столичного цирка разруха, но люди, больные манежем, еще не перевелись / Христина Коновалова, Дмитрий Гомон // Сегодня. — 2010.— 13 марта (№ 56).  — С. 12-13.

Маковець, О. Згадаймо дитинство разом із цирком / Олена Маковець //Вечірній Київ. — 2015.— 29 січ. (№ 4). — С. 5 : фото.

Газета розповідає про нову програму Національного Цирку України - "Цирк нашого дитинства", присвячену 70-річчю колективу.

Мацегора, К. Ведмідь запрошує на вечорниці : Національний цирк презентував нову програму. Експресії й оригінальності їй надають тварини / Катерина Мацегора // Урядовий кур'єр. — 2014. — 1 лют. (№ 20).  —  С. 19 : фото.

Мацегора, К. Вперед у сімдесяті! : Національний цирк презентував нову програму в стилі ретро / Катерина Мацегора // Урядовий кур'єр. — 2015. —  28 січ. (№ 15). — С. 16 : фото.

Мацегора, К. "Магічне коло" ілюзорної реальності : Національний цирк відкрив сезон із вітчизняним Девідом Коперфілдом, голландськими фризами та бордоськими догами / Катерина Мацегора // Урядовий кур'єр. —2014 — . 20 верес. (№ 173). — С. 20 : фото.

Поліщук, Т. Дощ, водоспад, озеро і фонтани : цирк, якого ви ще не знали, або Чи можна обійтися на манежі без тварин / Тетяна Поліщук //  День. — 2018. —  5-6 жовтня (№ 180-181).  — С. 16-17 : фото.

Портнов, О. Киевскому цирку - 135: вельвет для Брежнева и Ющенко с медведем / Олег Портнов // Комсомольская правда в Украине. — 2010.— 28 окт. (№ 243).  — С. 10-11 : ил.

Рутян, К. Цирк без клоунов : Один из самых молодых киевских музеев рассказывает об истории цирка. В Украине такой музей единственный / Кристина Рутян // Газета по-киевски. — 2008. — 6 февраля (№ 28). — С. 14 : ил.

Успіхи і труднощі циркового життя. Київський цирк в 20-30 роках ХХ ст. // Рибаков, М. О. Вулиця архітектора Городецького : історико-краєзнавчі нариси / М. О.Рибаков.- Київ : Фенікс, 2007. — С. 82-93 : іл.

Хлеба и зрелищ! // Анисимов А. Л. Киев и киевляне. Я вызову любое из столетий... : в 2 т. Кн. 1 / А. Л. Анисимов. — Киев : Курчь : Телеграф, 2002.  —  С. 341-357 : іл.

Як відпочивали та розважались кияни XIX-XX століття.

Цирк братів Нікітіних – перший видовищний заклад на Миколаївській  вулиці // Рибаков, М. О. Вулиця архітектора Городецького : історико-краєзнавчі нариси / М. О. Рибаков. — Київ : Фенікс, 2007. — С. 40-46 : іл.

Цирк П. С. Крутікова // Рибаков, М. О. Вулиця архітектора Городецького : історико-краєзнавчі нариси /  М. О. Рибаков.— Київ : Фенікс, 2007. — С. 64-72 : іл.

Черненко, С. Сто років на манежі з посмішкою /              С. Черненко // Вечірній Київ. — 1994. — 6 груд.

Розповідь про київську циркову родину Мішель-Гріньє.

Чугаєвська, Д. Господарі клітки / Дарина Чугаєвська //       Вечірній Київ. — 2012. — 27 верес. (№ 96). — С. 8 : іл.

А також:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B8%D1%80%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8;

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%94%D1%86%D1%8C_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87;

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=15337;

https://web.archive.org/web/20101223211438/http://www.bulvar.com.ua/arch/2005/8/42aed3458082a/view_print/;

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87;

https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/27445/bio/;

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/toj-hto-tancyuvav-iz-levami/;

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0;

https://www.gorod.dp.ua/news/71180;

https://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s48_65794/7828.html;

https://culture.fakty.ua/154921-lyudmila-shevchenko-volodya-vzyal-menya-za-ruku-i-govorit-vybiraj---ili-ya-ili-tvoj-uhazher$;

https://kiev.segodnya.ua/kiev/kpower/V-den-pohoron-direktora-Nacionalnogo-cirka-Ukrainy-tigry-rychali-ves-den-392804.html;

https://gazeta.ua/ru/articles/people-newspaper/_vladimira-sevchenko-pohoronili-vozle-bogdana-stupki/464026;

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87;

http://esu.com.ua/search_articles.php?id=4442;

http://toursdekiev.com.ua/uk/Kievskiy-tsirk;

https://www.circus.kiev.ua/history/;

http://kievtown.net/ukr/sights/circus.htm;

http://www.flatday.com.ua/chtoposetit/circusandzoo/kievskij-cirk.html.

Підготувала: Надія Грищенко