Домашня сторінка > Цікаві факти про Київ > Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна : (до 180-річчя від дня заснування)

Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна : (до 180-річчя від дня заснування)

Травень, 2019

Перші сади в Україні створювались при монастирях. Літописні джерела свідчать, що в ХІІ ст. у монастирських садах Києва вирощувались лікарські рослини, виноград, вишні, аґрус та яблуні, плодами яких київські князі частували своїх гостей.

Ботанічний сад імені академіка  О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка розташований в історичному центрі міста Києва поблизу Головного учбового корпусу КНУ ім. Т. Шевченка та займає 22,5 га. За стародавніми легендами територія ця належала Либеді — сестрі Кия, Щека та Хорива, що були засновниками міста. Її ім'ям названа колись повноводна і широка річка, що впадає у Дніпро. Саме тут, на лівому схилі долини річки Либідь,  22 травня  1839 року був заснований університетський ботанічний сад під керівництвом завідувача кафедри ботаніки Київського університету Рудольфа Траутфеттера (німця за походженням), який у якості директора очолив керівництво Ботанічним садом. Ініціатором створення Ботанічного саду був архітектор Вікентій Беретті. Син уродженця Італії Джованні Беретті, який переїхав до Росії в 1780-і роки. У 1835 році він представив на конкурс проект Університету Святого Володимира в Києві, який отримав найвище схвалення і був призначений головним архітектором університету.

Ботсад неодноразово відвідував імператор Микола I. До сьогоднішніх днів дійшла історія: коли цар по дорозі на південь зупинився на нічліг в Житомирі, йому донесли, що Бібіковський бульвар у Києві (зараз - імені
Т. Шевченка), через який повинен був слідувати імператор, засадили в його честь дивовижними в ту пору каштанами. Мабуть, самодержець, який раніше висловлював думку, щоб київські вулиці та схили озеленювали тополями, сприйняв це дуже негативно. Підняті по тривозі солдати буквально за ніч вирвали всі каштани вздовж бульвару. Сотні саджанців вони просто скинули подалі від всевидющого імператорського ока - за паркан ботанічного саду. Чи бачив Микола I те звалище каштанів не відомо, але був захоплений "блискучими результатами" роботи ботсаду і нагородив його директора діамантовим перстнем зі своєї руки. Після від'їзду самодержця Рудольф  Траутфеттер разом із співробітниками висадили біля університету каштани, з яких збирали десятки тонн плодів і озеленювали ними не тільки київські вулиці, а й розсилали по всьому світу.

У 1839 році на території, відведеній під тимчасовий ботанічний сад, його директор професор Р. Е. Траутфеттер зробив перші посіви насіння, одержаних з інших ботанічних садів.

У 1846 році розпочали будівництво оранжереї, в якій  розмістилися колекції тропічних та субтропічних рослин. За оранжереями були побудовані тераси, які збереглися до наших днів. Навесні 1850 року деревами, кущами і різними травами було засаджено вже всю територію Ботанічного саду. Але справжнього вигляду сад набув лише 1853 року, коли навколо нього побудували огорожу.

Популярність Київського Ботанічного саду росла не тільки в Росії, але і у всій Європі. У 1852 році на території саду було більше 25000 дерев, більше 400 видів кущів та понад 4000 видів інших рослин. Величезний внесок у науково-дослідну роботу вніс талановитий ботанік І. Г. Борщов. Завдяки працям відомого дослідника флори, професора ботаніки та директора саду (1879-1894 роки) І. Ф. Шмальгаузена під час його керування садом відбувся істотний розвиток і збільшення колекції.

З 1894 року по 1914 рік Ботанічний сад очолював цитолог і ембріолог, професор Сергій Гаврилович Навашин, з цим періодом пов'язаний зоряний час саду. Відкриття Сергія Навашина в сфері цитоембріології рослин принесли славу, як Київському університету, так і Київському ботанічному саду. З різних куточків Європи з'їжджалися вчені, для того щоб взяти участь в наукових працях, отримати безцінний досвід і попрацювати під керівництвом геніального вченого С. Г. Навашина. Додаткову увагу відвідувачів також привертала колекція тварин із зоологічного парку, тимчасово розміщена на території ботанічного саду з 1908 по 1913 роки.

Продовжив дослідження в сфері природної флори випускник Московського університету, професор О. В. Фомін, який керував Київським ботанічним садом з 1914 по 1935 роки.

Під час Першої світової і громадянської воєн цей оазис, який налічував сотні рослин з різних країн світу, піддавався гарматним обстрілам і набігам  вояк. Очолював його в ту пору Олександр Фомін, разом з співробітниками-фанатами вбранням та ковдрами закривали вибите в теплиці скло – хоч самі мерзли у люті морози. Заготовляли дрова для опалення оранжерей, пересаджували покалічені вибухами дерева. Тільки завдяки їх самовідданості вдалося зберегти тропічні рослини, яким зараз вже по 150-200 років.

Після смерті вченого, за великий внесок у науково-дослідну діяльність, уряд Радянської України назвав сад на честь Олександра  Васильовича  Фоміна. До речі, академік Олександр Фомін так і жив у садовому будиночку до самої смерті.

Друга чорна хвиля нахлинула на ботанічний сад в роки Великої Вітчизняної війни.
Під час окупації Києва цінні екземпляри кущів і дерев були знищені, особливо цінні екземпляри були вивезені до Німеччини. В будівлях ботсаду розмістилися військові казарми і стайні. Гітлерівці рубали релікти на дрова, а при відступі в 1943 році вивезли десятки пальм і орхідей. Прихопили і дуже цінний жіночий екземпляр Гінкго білоба, що на десятиліття загальмувало розмноження в Києві цих реліктових дерев. Після окупації Радянська влада зробила все для відродження саду.

Відкриття саду для відвідувачів відбулося в травні 1944 року. У наступні роки керуючим садом був призначений Д. П. Проценко, цей період ознаменувався відновлювальними роботами в саду, також капітально відремонтували головну оранжерею. У 1960-1970 роках, завдяки
І. П. Білоконю були створені такі експозиції: спорові рослини, альпінарій, колекція рододендронів, магнолії, кизильники. Пам'ятник садово-паркового мистецтва республіканського значення - таке звання за рішенням влади отримав сад в 1960 році, науково-дослідною установою Ботанічний сад став з 1969 року.

Тільки в 1974 році столична влада розпорядилася провести реконструкцію саду. Була відновлена дренажна система, спланований рельєф, висаджені нові дерева. У 1978 році побудували оранжерейний комплекс з найвищим у світі на той час 32-метровим кліматроном. У ньому ростуть тепер тропічні пальми, наприклад, лівістона з Австралії, виросла аж на 28 метрів. Перед Новим роком вона зацвітає тисячами зеленуватих метеликів. А верхівка австралійської Араукарії Бідвілла (вид вічнозелених хвойних дерев) дотягнувшись до самої стелі зламалася під вагою вперше дозріваючих шишок. Це теж було цілою трагедією для співробітників які плекали її . Дещо пізніше була побудована купольна 18-ти метрова оранжерея загальною площею 532 м2.

У наступні роки велися роботи по збільшенню колекційних зразків, також удосконалилися умови, в яких вирощувалися рослини. Багато роботи проводилося під керівництвом О. О. Лаптєва і були приурочені до
150-річного ювілею саду.

З 2007 року були здійснені комплексні реконструкційні роботи, а саме –укріплені схили, висаджені нові породи дерев і кущів, модернізовані оранжереї.

В даний час тут зібрана колекція рослин різного географічного походження: з Північної півкулі, Північної Америки, Європи, Східної Азії, Далекого Сходу Росії, Японії, Китаю, Кореї.

За час свого існування Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка став своєрідним оазисом, унікальним екологічним комплексом, а разом з тим улюбленим місцем відпочинку киян та гостей міста.

Білокінь, І. Київський ботанічний сад ім. О. В. Фоміна / І. Білокінь // Хроніка - 2000 : Український культурологічний альманах. Вип. 41-42. – Київ, 2001. – С. 205-216.

 Ботанічний сад університету // Галайба, В. Хроніка старого Києва : Вип. 1 / Василь Галайба. – Київ : Бібліотека українця, 2003. – С. 98-103 : іл. – (Бібліотека українця).

Кальницький, М. Коштами меценатів почалась реконструкція огорожі Ботсаду імені академіка Фоміна. З історії київської реліквії / Михайло Кальницький // Вечірній Київ. – 2014. – 18 верес. (№ 37). – С. 20-21 : фото.

Сад овіяний легендами: до 180-річчя заснування Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна : інформаційна довідка / ЦБС Шевченківського району міста Києва, ЦРБ імені Є. Плужника ; уклад. М. О. Божко,
І. С. Бугаєва. – Київ, 2019. – 36 с.

Университетский ботанический сад // Галайба, В. В. Из жизни губернского Киева : по материалам прессы XIX-XX вв. / В. В. Галайба. – Киев : Скай Хорс, 2015. – С. 213-215 : ил.

Усі джерела, що представлені в огляді, є у фонді відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва.