Домашня сторінка > Цікаві факти про Київ > Андріївська церква - номінант «7 чудес Києва»

Андріївська церква - номінант «7 чудес Києва»

Вересень, 2020

За літописним переказом виникнення великого міста на прадавній горі провіщав у 40-х роках н.е. один із перших християнських проповідників апостол Андрій Первозваний, який поставив на цьому місті дерев’яний хрест.

"Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать божа, буде город великий, і воздвигне бог багато церков", - казав апостол учням, котрі супроводжували його.

У 1086 році на честь легендарної події – встановлення хреста на пагорбі, що дістав назву Андріївського, - зводиться дерев’яна Андріївська церква і при ній створюється жіночий Янчин монастир, названий так на честь першої ігумені – онуки князя Ярослава Мудрого Янки (Ганни). У 1212 році поблизу монастиря споруджується Хрестовоздвиженська церква.

У 1240 році під час монголо-татарської навали ці стародавні споруди були зруйновані. Але з часом, як пам’ять про давню легенду, на Андріївському пагорбі знову зведено церкву з традиційною назвою Хрестовоздвиженська. Відтоді дерев’яні церкви з такою назвою існували тут, змінюючи одна одну, до 1724 року, коли остання з них «від великих вітрів розвалилася», а у 1725 році була розібрана.

Коли у 1744 році Київ відвідала Єлизавета Петрівна, вона особисто поклала на цій горі перший камінь в основу майбутнього царського кам’яного храму на честь Андрія Первозваного. Проєкт будівлі склав придворний обер-архітектор Бартоломео Растреллі, а зводив храм відомий архітектор І. Ф. Мічурін.

Андріївська церква - одна з найяскравіших будівель стилю бароко, який поширився в архітектурі та мистецтві наприкінці XVII - у середині XVIII ст. Архітектура бароко характеризується надзвичайно динамічною побудовою композиції, контрастністю форм, примхливістю силуетів, багатством зовнішнього й внутрішнього оздоблення, широким використанням світлотіньової гри, органічним поєднанням з навколишньою природою. Інтер’єри прикрашаються різнобарвними розписами та скульптурними композиціями. Через складний рельєф пагорба та наявність джерельних і ґрунтових вод Андріївську церкву поставлено на масивному стилобаті, який має вигляд двоповерхової споруди. Храм розміщений посеред п’ятикутної тераси, до якої ведуть чавунні сходи з трьома майданчиками.

Андріївська церква зберегла не тільки автентичні архітектурні форми, найбільший відсоток оздоблення екстер’єру, але й у всій повноті донесла до наших днів своє внутрішнє оздоблення, яке є неперевершеним зразком православного церковного інтер’єру стилю бароко.

Автором внутрішнього оздоблення Андріївської церкви є архітектор Ф.-Б. Растреллі. Ліплення, що виготовлялося з гіпсу, а потім вкривалося позолотою, має вигадливі форми квіткових гірлянд, стилізованих пальмових гілок, листя аканту, голівок херувимів. Неперевершеними зразками різьбярського мистецтва в Андріївській церкві є іконостас, надпрестольна сінь (ківоркій) – ротонда, проповідницька кафедра, які поєднують різноманітні види плоскої, рельєфної, горельєфної різьби по дереву, золоченої та поліхромної круглої скульптури.

Будівництво церкви розтягнулося на багато років. Освятили її у серпні 1767 року. Після освячення Андріївська церква працювала як звичайна діюча церква до 1932 року, аж поки за рішенням радянського уряду в ній було припинено богослужіння. У 1935 році церква на правах філії увійшла до складу історико-культурного заповідника "Всеукраїнське музейне містечко". У 1939 році в ній розміщується філія Софійського антирелігійного музею. В роки Другої світової війни в Андріївській церкві поновлюються богослужіння.

В Андріївській церкві був похований Андрій Миколайович Муравйов – мандрівник, історик, колекціонер, письменник. За життя він з любов'ю говорив про Київ та церкву. Милуючись панорамою, яка відкривається з Андріївської гори, він казав: "Увесь нижній Київ у ніг моїх, з усіма глибокими ярами його передмість." Справді, храм здіймається у височінь на одному з київських пагорбів у мальовничому куточку Києва над Подолом. Стрункий силует споруди неначе підхоплює і несе ритм рельєфу місцевості догори. З усіх боків церква виглядає по-різному, вражаючи виразністю свого обрису, ніби намальованого на тлі неба.

Сюди, на високий п'єдестал храму, в свій час приходили милуватись красою Задніпров’я М. Гоголь, Т. Шевченко, М. Максимович та багато інших поціновувачів прекрасного. Природа і мистецтво ніби подали руки одне одному, - казали і кажуть люди під враженням пейзажу в сполученні з архітектурою чудового храму.

Сьогодні двері Андріївської церкви відкриті для всіх, хто приходить сюди помилуватися бароковим шедевром архітектури, поклонитися вічності, красі й гармонії та в молитві очистити свої душі.

Андріївська церква // Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" : фотоальбом. – 2-ге вид. – Київ : Мистецтво, 1990. – С. 221-223 : іл.

Андріївська церква // Кальницький, М. Київ. Прикмети часу, 1890-ті роки : видання включає репринтний план Києва 1889-1890 років / Михайло Кальницький. – Київ : ВАРТО, 2013. – С. 26-31 : іл.

Андріївська церква // Київські мініатюри. Кн. 10 / Віталій Ковалинський. – [Київ] : Купола, 2014. – С. 215-284 : фото.

Бондаренко, Р. І. Андріївська церква у Києві / Р. І. Бондаренко, Н. Г. Ковпаненко // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. – Київ : Наук. думка, 2003. – Т. 1 : А – В. – С. 83-84 : іл. 

Дегтярьов, М. Г., Корнєєва В. І. Андріївська церква. – Київ : Техніка, 1999. –  120 с. : іл. – (Національні святині України).

Литвинчук, Ж. Г. Андріївська церква / Ж. Г. Литвинчук // Православні святині Києва / за ред. Н.М. Нікітенко. – Київ : Техніка, 2011. – С. 88-103 : іл.

Люта, Т. Воздвиженська vs Андріївська церква в Києві / Тетяна Люта // Пам'ятки України : національна спадщина. – 2019. – № 2-3. – С. 8-13 : іл.

Про введення в обіг пам'ятних монет "Андріївська церква" //  Вісник НБУ. - 2011. - № 8. - С. 48 : іл.

Усі джерела, що представлені в огляді, є у фонді відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки для дорослих м. Києва.

Підготувала Людмила Гапич